11 вересня виповнюється 160 років від дня народження Вільяма Сіднея Портера, відомого на весь світ під псевдонімом О. Генрі, визнаного майстра американської новелістики, автора оповідань "Останній листок", "Дари Волхвів", "Вождь червоношкірих" та інших відомих творів. Біографія письменника напрочуд цікава. Він багато вистраждав, перш ніж до нього прийшли багатство і популярність.

Народився майбутній письменник в родині лікаря в місті Гінсборо, штат Північна Кароліна. Він рано втратив матір, і батько віддав дитину на виховання тітці, яка мала невелику приватну школу для дівчат.

У школі хлопець відрізнявся від усіх своїм талантом, розумом і винахідливістю. Він міг однією рукою малювати, а другою рахувати математичні завдання. Прекрасно малював шаржі.

Схильність до літератури успадкував від матері, яка захоплювалась мистецтвом і писала вірші. Одним з її улюблених завдань для Вільяма було скласти продовження оповідання, початого нею.

З 16 років О. Генрі отримав професію фармацевта і почав працювати спочатку в аптеці у дядька, потім на ранчо в Техасі, куди письменник був змушений переїхати через поставлений діагноз – туберкульоз. Він працював ковбоєм, бухгалтером, креслярем, касиром і рахівником.

Самостійно опанував іспанську, німецьку і французьку мови.

О. Генрі був прекрасним співаком і музикантом, грав на гітарі й мандоліні, відвідував вокальний гурток.

Писати О. Генрі почав приблизно в 1880 році. Спочатку це були гуморески в місцеву газету, а в 1894 він став видавати в Остіні журнал «The Rolling Stone», де друкував написані ним пародії на відомі літературні штампи. Через брак коштів журнал проіснувала лише один рік.

В той самий час О. Генрі був звинувачений в розтраті 6 тисяч доларів в банку, де він працював. Швидше за все, він був не винен. Більшу частину коштів його сім'я повернула власникам банку, але письменник злякався, втік і був в мандрах спочатку в Гондурасі, а потім – в Південній Америці, де був схоплений, засуджений і посаджений у в'язницю на три роки.

У в'язниці письменник працював у лазареті та щоб заробити на подарунок доньці, написав перше оповідання - «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна». Тоді ж він обрав собі псевдонім О. Генрі,походження якого має декілька версій. Одна з них зводиться до того, що це скорочена назва в'язниці, в якій він відбував термін, друга, що це ім’я з фармацевтичного довідника, або ім’я героя відомої на той час ковбойської пісні. Існує також думка, що це ім'я фізика, яке постійно із захопленням вимовляв вчитель в школі, де вчився письменник.

Коли 1901 року О.Генрі звільнили з тюремного ув'язнення за добру поведінку, він уже мав свою читацьку аудиторію. Пізніше письменник переїхав до Нью-Йорка, де почав жити на широку ногу і постійно перебував у боргах перед видавцями, хоча писав по одній розповіді на день і отримував по 100 доларів за кожну, що на той час було доволі великою платнею. Він міг одночасно писати по декілька творів.

Письменник розробив особливу схему побудови сюжету, що допомагала постійно збільшувати напруження читацького інтересу. Для творів О. Генрі характерні захоплива інтрига, чітко продумана композиція та несподіваний фінал. Розв’язка нерідко складається з двох фіналів, перший з яких — хибний.

Всього автор написав 13 збірок оповідань, куди увійшли майже 300 творів і один єдиний роман «Королі і капуста»(1904), який складається з пов'язаних сюжетом авантюрно-гумористичних новел, дія яких відбувається в Латинській Америці. Повне зібрання творів письменника -18 томів.

Біографом письменника став професійний грабіжник потягів Ел Дженнінгс, який сидів з Портером у в'язниці та став відомим як автор книги «Крізь темряву з О. Генрі».

Тяжка праця підірвала здоров’я письменника. Він помер в 1910 році на самоті в злиднях у віці 47 років в лікарні Нью-Йорка.

Через 8 років після його смерті на згадку про письменника було засновано премію О. Генрі, яка вручається щорічно.

За мотивами оповідань О. Генрі знято багато фільмів. В одному з них у невеликій ролі знялась Мерилін Монро.

Письменницьку популярність О. Генрі пояснити неважко. Його твори сповнені оптимізму, людяності, доброти, наповнені тонким гумором та завжди з яскравим несподіваним фіналом. Сюжети своїх творів він часто брав із життя. Герої цих творів — люди веселої вдачі, найрізноманітніших професій і соціальних верств, які борються за життя і вірять у щасливий випадок і прихильність долі.