субота, 6 січня 2024 р.

 

🗓️6 січня 1834 році у селі Хомутинці на Вінниччині народився талановитий український поет-гуморист, автор знаменитих “Співомовок” Степан Васильович Руданський.
✔️Літературну творчість розпочав на початку 1850-х років романтичними баладами і романсами ("Розбійник", "Вечорниці", "Упир").
✔️Творчість письменника жанрово різноманітна: балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного і алегоричного змісту.
☝️Це цікаво👇
Руданський дуже гарно співав стародавнім наспівом і любив українські пісні, особливо давні. Одна з його пісень – це доля поета, історія його кохання до Марії Княгницької.♥️
Степан і Марія познайомилися в Кам'янці-Подільському, де Степан, навчаючись у Подільській духовній семінарії, жив деякий час на квартирі Маріїної матері – вдови. Степан Руданський та його друг Іван Квартирович закохалися в красуню, обидва хотіли одружитися. Руданський, їдучи до Петербурга, заручився згодою Марії на одруження. Та не так склалося, як гадалося. Степан поступив до медико-хірургічної академії, відмовився від ситого попівського життя, тому мати Марії заборонила дочці й думати про хлопця. Із північного Петербурга Степан звертався до коханої «Повій, вітре, з України».
♥️«Не за Степана, так за Івана». Так Марія стала дружиною Івана Квартировича. Проживши з Іваном 12 років, 1867 р. Марія померла, їй не було й тридцяти, коли вона покинула цей світ. Того ж року померло троє їх діток
✔️Батько Степана відмовився допомагати непокірному синові: голод, холод, навчання, підробітки, складання 15-17 віршів щодня – підірвали здоров’я, Руданський захворів на туберкульоз легенів.
✍️«І я знов живий світ оглядую, смерті першої не пригадую...»
✔️Він попросився на роботу в Крим. З листопада 1861 року Степан Руданський у Ялті. Він мав найкращу медичну освіту на півострові, знав більше десяти мов: став першим ветеринарним лікарем, відкрив першу стаціонарну лікарню, першу медичну бібліотеку в Криму (Ялта, 1865 р.); брав уроки малювання у Івана Айвазовського.
✔️Як згадували сучасники, був поет високого зросту, широкоплечий, ходив трохи горблячись, на вигляд поважний, а карі очі світилися добротою. Жив і одягався завжди просто.
✔️В Ялті Руданський жив у двоповерховому будинку біля порту, частину власної землі він подарував місту під фонтан. Рятуючись від самоти, зійшовся з багатодітною вдовою Явдохою Широкою.
✔️39-річний лікар захворів на холеру під час епідемії. 3 травня 1873 р. у Ялті на руках брата Григорія зі словами: «Україно моя мила...» згас поет, автор пісні «Повій, вітре, на Вкраїну», лікар Степан Руданський.
✔️Спочив поет високо над морем на Масандрівському цвинтарі.
Через два десятиліття після його смерті друзі поставили на могилі кам’яну брилу, на якій викарбували слова з його вірша:
"На могилі не заплаче ніхто в чужині,
Хіба хмаронька заплаче дощем по мені"
✔️І тільки через сім років Олена Пчілка видала «Співомовки Степана Руданського».


понеділок, 1 січня 2024 р.

 

❄️Січень - перший місяць календарного року. 🗓️
❄️У народі говорять: грудень старий рік завершує, а січень новому двері відчиняє.
❄️Свою назву місяць дістав, мабуть, за тріскучі морози і люті хуртовини, характерні для цієї пори. У старовину казали: у січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече. ❄️Січень січися, а ти до печі тулися.
Проте вважається, що назва другого й найсуворішого зимового місяця може походити від іншого слова.
☝️То що ж він січе?
❄️Мовознавці кажуть: січень – середина зими, тому він ділить (січе) її навпіл. Отже, така і назва.
А ще у цьому місяці особливо колючі сніги – вони січуть боляче обличчя. І така природня особливість також могла стати причиною появи назви «січень».
❄️Ще один варіант походження назви першого місяця - від слова “січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа.
❄️У давнину ще січень називали «просинец». Небо в цей час відрізнялося примітною синявою.
Мав і інші назви: студень, сніжен, вогневик,льодовик, тріскун, щипун.
❄️Наші пращури вважали, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», а - «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно».
☝️Народні прикмети та приказки:
Січень без снігу – літо без хліба.
Січень – всій зимі господар.
Морозяний січень – врожайний випаде рік.
Коли у січні слякота – в липні часті дощі.
Січень погідний – рік буде плідний.
Січень сірий – хлібам біда.
Січень, січися, а ти до печі тіснися.
Січень сухий і холодний – літо очікується жарке.
Якщо бджоли заворушились у вуликах цієї пори, весна буде дощовою та мокрою.
Коли січень найгостріший, тоді рік найплідніший.
Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай.
Кінь лягає на землю у січні перед снігопадом.
У січні такий день: сюди тень, туди тень, та й минув день.
❄️Отакі то народні прикмети погоди другого місяця зими призбирувані століттями.



понеділок, 25 грудня 2023 р.

 Різдвяна ялинка – найкраща у світі! Тільки сама ялинка різдвяною бути не може. Вона має стояти посеред великої кімнати, її прикрашають кульками, хлопавками, срібними янголами, а ще…

- А ще – слониками! - вигукнув Ґудзик. – Я хочу прикрашати Різдвяну ялинку. Тоді я побачу всі дива, які стануться у Різдвяну ніч!
Леся Воронина, «Різдвяна казка слона Ґудзика»


четвер, 14 грудня 2023 р.





 Піду у поле. Десь на перехресті

закличу Зиму на гарячий чай.
Вона хворіє. А багато честі
її потішить. Ну ж бо, поспішай!
У мене є чебрець, травнева м'ята,
рум'янок, деревій та нагідки.
У мене кухлик є. І тепла хата.
Ходи до мене. Погостюємо. Ходи.
Я капці дам, старенькі та пухнасті.
І теплу шаль -- бабусину любов,
що маю в спадок. То таке є щастя
сховатись в неї, ніби під покров.
Ходи. Ходи. Потеревеним трохи.
Про моду, кавалерів та книжки.
І не біда, що з різної епохи.
У нас є спільні теми і плітки.
Погрієш руки. Вся замерзла, бідна.
Чого ж тинятись вічно по снігах?
Дивись, коса біліє, зовсім срібна.
І іній... Сивий іній на очах.
Зігрію тебе чаєм з літнім медом.
І пряник маю добрий, із цитрин.
Накрию ноги коциком чи пледом.
І вижену застуду із судин.
І до весни удвох перезимуєм.
Нехай сніги без тебе поживуть.
Подружимось. І разом почаюєм.
І куці дні скоріше промайнуть...
Людмила Галінська

понеділок, 11 грудня 2023 р.

 11 грудня – Міжнародний день гір


Йду в Карпатах крізь летючі хмари,
де світанки сонце надпили,
де на скелях пишуть мемуари
блискавки, століття і орли.
В золотих поземках звіробою,
на громів гуркочучій гарбі, -
маю тільки небо над собою,
маю тільки душу при собі.
Ліна КОСТЕНКО

четвер, 7 грудня 2023 р.

 УКРАЇНСЬКА ХУСТКА

А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.

вівторок, 5 грудня 2023 р.

 5 грудня, 145 років тому, народився Олександр Олесь - видатний український поет, прозаїк і драматург, перекладач.

✍️"Його віршами освідчувались у коханні два покоління" - написала про Олександра Олеся Оксана Забужко.
✔️Він творив у важкі часи нашої історії: революція, громадянська війна.
✔️У 1919 р. змушений був покинути Україну, туга за рідним краєм не покидала його. Але в Україну він так і не зміг повернутися.
✔️Його називали "українським Гейне" і "українським Надсоном".
Понад вісімдесят композиторів - українських, чеських, французьких - поклали його вірші на музику.
А сам Олесь писав:
✍️"Популярність - се зайва річ і не потрібна. Роздути все можна, але роздуте завжди лопається".
Чоловік Лесі Українки Климент Квітка згадував, що Леся "…по виході першого тому віршів Олеся сказала, що він випередив її яко ліричний поет, і притім не зажурилася і сказала тільки, що їй вже писати ліричних віршів не варто".
☝️Декілька фактів про письменника
🖋️Справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. У результаті поет почав друкувати інтимну лірику (а згодом й інші твори) саме під таким псевдонімом.
🖋️Народився письменник у селі Білопілля Харківської губернії 5 грудня 1878 року. Там він закінчив початкову школу та училище.
3. ✔️Любов до рідного слова він ввібрав з казками матері. Рано почав читати. Під час навчання у Харківському ветеринарному університеті самостійно вивчав польську, сербську та болгарську мови.
🖋️Писати вірші почав у віці 15 років, у рукописних журналах «Комета» та «Первоцвіт». Перший вірш був надрукований у 1905 році в альманасі «Багаття».
🖋️Перша збірка поезій, «З журбою радість обнялась» вийшла у 1907 році коштом мецената Петра Стебницького. Завдяки історикині Олександрі Єфименко, книга отримала широкий розголос.
🖋️Після закінчення університету Олександр Олесь намагався знайти професію хоч якось пов'язану з творчою діяльністю — у газетах чи видавництвах. Проте результату це не дало, внаслідок чого поет 10 років працював ветеринаром на Дарницькій скотобійні в Києві.
🖋️За роки життя поет видав 10 збірок поезії. Оскільки авторську назву другої книги («Будь мечем моїм!..») не пропустила цензура, Олесь назвав її «Поезії. Кн.ІІ» і надалі продовжував нумерувати нові збірки римськими цифрами.
🖋️ Захоплювався музикою: грав на арфі, лірі й кобзі. Це мистецьке уподобання Олеся зумовило особливу музикальність його поетичних творів. Не випадково понад 80 відомих композиторів у різні часи зверталися до творчості Олександра Олеся.
🖋️ Навесні 1917 року, виступає як послідовний націонал-демократ, обстоює незалежність України.
З проголошенням УНР Олександр Олесь долучився до відновлення Української держави.
У лютому 1919 року він як дипломат представляв уряд незалежної України в Будапешті.
🖋️У 1919 році, рятуючись від більшовизму, Олександр Олесь з дипломатичним паспортом виїздить до Угорщини, залишаючи у Києві сім'ю. Через 4 роки Червоний хрест допомагає вивезти з УРСР дружину та сина.
✔️Складне життя емігранта минає в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Тяжкі настрої автора передані у віршах збірок "Чужиною" (1919), "Кому повім печаль мою" (1931). Ностальгія за Україною — ось журба і біль Олександра Олеся.
🖋️Не було миті, щоб Олесь думками не линув додому:
✍️"Живу і дихаю, і гину,
І думи рвуться, як пташки,
Туди, туди, на Україну,
Яку я кинув на віки..."
🖋️Під час еміграції довгий час працював в уряді УНР в екзилі. У 1921 році поет допомагав закордонному українському товариству в справах надання допомоги голодуючим.
🖋️В еміграції (1919 — 1944) Олесь видає книги поезій "Чужиною" (1919), "Княжі часи. Минуле України в піснях" (1920), "Перезва" (1921), "Кому повім печаль мою..." (1923), "Поезії. Кн. Х"( 1931).
🖋️Багато творів Олесь написав для дітей: "Ялинка", "Поєдинок", "Рак-рибалка", "Вовченя",. "Іменини", поеми "Грицеві курчата", "Водяничок", драми-казки, інсценізації за українськими народними казками.
Він є автором драматичних творів "По дорозі в Казку", "Над Дніпром", "Ніч, на полонині".
Відомий Олександр Олесь і як перекладач казок.
🖋️Помер поет у 1944 році, через місяць після отримання звістки про смерть сина Олега Ольжича у концтаборі Заксенгаузен.
✍️"Все мені ти снишся, мій маленький сину,
Що з тобою полем, степом ідемо,
Що б’ємось за нашу Україну,
Розриваєм пута, вікове ярмо."
🖋️Був похований на Ольшанському кладовищі у Празі.